Вітаємо вас зі світлим і радісним святом Різдва Христового! 
Нехай Бог зберігає і оберігає вас. У Вашому будинку не буде ніколи спорів, а тільки мир, гармонія, добро, любов і розуміння одне одного. Різдво Христове хай накриє хвилею благополуччя, залишивши всі неприємності далеко в минулому. Щоб здоров’я не підводило і життєве задоволення було постійним. Нехай маленьке диво відвідає і радістю наповнить будинок.

Президент підписав Закон щодо встановлення офіційного святкового і неробочого дня – 25 грудня

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України» щодо святкових і неробочих днів. Закон був прийнятий Верховною Радою України 16 листопада 2017 року. Відповідно до Закону, встановлюються офіційні святкові і неробочі дні в Україні 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове... читати>>>


(джерело: офіційне інтернет-представництво "Президент України")


Католицьке Різдво - 25 грудня, середа

Різдво є великим святом, встановленим на спогад про народження Ісуса Христа в Віфлеємі. Різдво Христове - одне з найважливіших християнських свят, державне свято в більш ніж 100 країнах світу. Перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до 4 ст. Питання про реальну дату народження Ісуса Христа є суперечливим і неоднозначно вирішеним серед церковних авторів. Можливо, вибір 25 грудня пов’язаний з приходом на цей день язичницького солярного свята «Народження Сонця Непереможного», який з прийняттям у Римі християнства наповнився новим змістом. Згідно з однією із сучасних гіпотез, вибір дати Різдва відбувся внаслідок одночасного святкування ранніми християнами Боговтілення (зачаття Христа) та Великодня; відповідно, у результаті додавання до цієї дати (25 березня) 9 місяців Різдво припало на день зимового сонцестояння. Свято Різдва Христового має п’ять днів передсвята (з 20 по 24 грудня) і шість днів віддання. Напередодні, або в день навечір’я свята (24 грудня) дотримуються особливо суворого посту, що отримав назву святвечір, тому що в цей день вживається в їжу сочиво - зварені з медом пшеничні або ячмінні зерна... читати далі >>>
(джерело: сайт "Ділова Мова")


Сьогодні православні і греко-католики святкують Різдво

У ніч з 6 на 7 січня усі українські православні церкви зустрічають Різдво Христове. 7 січня Різдво святкують православні та греко-католики в Україні, Коптська православна церква в Єгипті, православні Росії, Білорусі, Грузії, Сербії, Македонії, Казахстану і Киргизстану. Достовірна дата народження Христа невідома. Святе Письмо не вказує ні дня, ні року, коли саме народився Христос. Літочислення, покладене в основу нашої ери, було зроблено в 525 році римським монахом, папським архіваріусом Діонісієм Малим, який керувався даними Хронографічного збірника за 354 рік. В ході більш пізніх досліджень було виявлено, що Христос народився на 5 чи 6 років раніше... читати далі >>>

(джерело: сайт "ZNUA")

Різдво Христове в 2019 році: Як з’явився свято?


Різдво здавна вважається значущим, шанованим і улюбленим релігійним святом для жителів 145 країн. В цей час християни радіють з того, що на світ з’явився Ісус, відзначають черговий цикл в календарі, вітають все те, що оживає на Землі. З урахуванням певних традицій, свято поступово обростає звичаями. Не рахуючи застілля і гарного настрою, відтепер у Різдво всі пестять один одного символічними презентами. Не варто надто дивуватися, що до нього готуються заздалегідь, плануючи зібратися з сім’єю, душевно поговорити і смачно поїсти. Лише особливості різних календарів призвели до того, що віруючі різних напрямів християнства відзначають це свято в різні дні. Ті, хто відносить себе до католиків і протестантів, вважають, що Ісус з’явився з 24 на 25 грудня, а ось православні відзначатимуть Різдво Христове в 2019 році – з 6 на 7 січня. Звичаї мають прямий зв’язок з державними канонами, а також релігіями. Тому у всьому слід розібратися поступово. Історія появи Різдва і його поточні обряди – гармонійне поєднання язичницького та християнського віросповідання. Спочатку прихильники християнства намагалися поєднати церковні звичаї зі старовинними аналогами, стандартними для нинішнього покоління. Тобто, прикмета прикрашати ялинове дерево взимку виникла до появи Різдва, а також настання Нового року. Все пішло від німців – їх племена стабільно святкували Йоль (дата присвячена наступаючого сонцестояння)... читати далі >>>

(джерело: сайт "Новорічний портал")

Символи Різдва: ялинка, Віфлеємська зірка, частування, різдвяні святки

Як і інші святкові події, Різдво Христове має свої давні традиції і певні символи. Щорічно, в переддень урочистості в кожному будинку вбирається ялинка, а діти з нетерпінням чекають казкові дива та подарунки. Всі атрибути, які супроводжують це свято, несуть у собі особливий сенс, про який багато хто навіть не замислюються. Що означають різдвяні символи і якими вони бувають? Ошатне дерево вважається одним із самих головних символів свята. Традиція прикраси дерев бере свій початок ще в давнину — воно здавна було символом нового життя. Вічнозелені дерева та прикрашали гілки свіжими фруктами і квітами, таким чином віддаючи данину богам. Вважається, що традиція наряджати Різдвяну ялину з'явилася в Німеччині. Згідно з давньою легендою, англійський єпископ Боніфацій зрубав дуб, якому поклонялися язичники. На цьому місці виросла ялина — вічнозелене дерево, яке стало символом Христа. Різдвяна ялина з'явилася в європейських будинках приблизно в XVI столітті. Існує повір'я, що першою людиною, що приніс деревце в будинок і нарядившим її, став Мартін Лютер. Вважається, що ідея прикрасити ялинку яскравими ліхтариками прийшла йому в вечір святвечора, коли він повертався додому і глянув на небо, засіяне зірками... читати далі >>>

(джерело: сайт "Новий рік 2019")

Святкування християнами Різдва

Не простежується глибше 4 століття. Дата його не пов'язана з реальною датою народження Ісуса Христа, яке, ймовірно, відбулося не в зимовий час (в давнину це питання було предметом неоднозначних роздумів церковних авторів; один з найбільш ранніх дійшли до нас текстів належить Клименту Александрійському, який згадує 20 травня. Є й інші версії: згідно з деякими, Ісус, скоріш за все, народився восени і, можливо, якраз на старозавітнє свято Кучок (Суккот)). День 25 грудня встановлюється в Римської Церкві на початку 4 століття, чому перше свідчення виявляється в так званому «Календарі Філокала» (відомості відносяться до 336 року). У 4 столітті рівноапостольна цариця Олена побудувала храм у Вифлеємі - на місці, прославленому народженням Христа. Про повсюдне шанування свята Різдва свідчать повчання Отців Церкви 4 століття - Єфрема Сиріна, Василія Великого, Григорія Богослова, Григорія Нісського, Іоана Златоуста, написані на це свято. У кодексі Феодосія (438) і Юстиніана (535) викладається закон про загальне святкування дня Різдва Христового. Іоанн Златоуст перший ввів це свято в Антіохії в 386 або 387. Василій Великий доручив Григорію Богослову встановити це святкування на Константинопольському соборі. Хоча точна календарна дата (місяць і день) народження Спасителя невідомі, але одним з пізніших тлумачень часу святкування Різдва Христового 25 грудня стало наступне: місяць і день смерті Христа точно відомий з Євангелій, а (за поширеним вже в раннє Середньовіччя церковним переказом) Христос повинен був знаходитися на землі повне число років (як число досконале)... читати далі >>>

(джерело: сайт "Християнський портал КІРІОС")

Святвечір - давні традиції передріздвяної Багатої куті

У переддень Різдва, 6 січня, православних та греко-католиків об’єднує спільна молитва та особлива трапеза – Надвечір’я або Свята вечеря. Цей день потрібно провести в спокої, злагоді та молитві, щоб достойно зустріти маленького Ісусика. Як би старанно ви не виконували усі звичаї та обряди, що їх з віками передавали наші предки, без віри вони не матимуть ні сили, ні різдвяного духу. Тому, головне духовне наповнення свята, а не накривання столу. Сьогодні Святвечір має не таке велике ритуальне значення, як колись, для когось він лише формальність, але чомусь її таки дотримуються. І в тому “чомусь” ховається багато... На Святий вечір традиційно в домі збирається уся сім’я. Від ранку господині готують страви, які згодом займуть своє місце на святковому столі. “На Святвечір ми традиційно готуємо 12 пісних страв, але завжди виходить більше. Головна – кутя. За звичаєм, її треба їсти як першу страву, проте в нашій родині кутю їдять в кінці”, - розповідає 55-річна Ганна Бас, яка живе в селі Лавриків Жовківського району Львівської області. Жінка каже, що кілька головних атрибутів свята (12 страв, кутя, дідух) є однаковими в усіх регіонах України, але водночас кожен район має свої особливості та нюанси. Хтось готує рідку кутю, інші густу. Також немає чіткого переліку 12 страв, обов’язковими вважаються лише кутя, риба, гриби, вареники з капустою, суп з грибами та узвар... читати далі >>>

(джерело: інформаційне агенство "УНІАН")

Цікаві факти про Різдво у різних країнах

Наближення Різдва стає помітним - по всьому світу проходять ярмарки, встановлюються ялинки, вулиці прикрасилися святковою ілюмінацією. Протягом багатьох століть у різних куточках планети формувалися свої різдвяні традиції та звичаї. Про те, як відзначається Різдво і про улюблені різдвяні страви в різних країнах у продовженні матеріалу. Напередодні Різдва австралійці розстеляють біля своїх будинків покривала і колядують. Святкують переважно на пляжі, готуючи гриль страви. Обдаровують один одного презентами, грають в крокет, пляжні ігри, купаються. Святкова традиційна вечеря - це холодні (в Австралії в цей час літо!) страви з морепродуктів, індичка, салат, десерт зі сметани... читати далі >>>

(джерело: сайт "Світ цікавих сайтів")

10 найбільш незвичайних різдвяних традицій у різних країнах

Кожному – своє. Те ж можна сказати і про народні традиції, властиві жителям різних країн. Ми відрізняємося не тільки менталітетом,свята ми відзначаємо теж по-різному. В Україні на Різдво готують 12 страв, колядують, співають пісні. Здавалося б, нічого оригінального, але так роблять не скрізь. У деяких країнах традиції аж надто не схожі на наші. Дізнайся, які звичаї властиві жителям інших країн під час різдвяних канікул. Данія: У Данії на Різдво потрібно задобрювати пустотливого ельфа на ім'я Ніссе. Данські сім'ї готують своєму ельфу рисовий пудинг або кашу. Вважається, що якщо цього не зробити, Ніссе може вкрасти всі подарунки до того, як дитина прокинеться. Норвегія: Норвежці вірять, що в різдвяний Святвечір в небі снують відьми та інші злісні духи. А оскільки мітли вважаються головним засобом пересування відьми, то в норвезьких будинках прийнято приховувати їх в затишних місцях. Каталонія: За кілька днів до Різдва в будинках Каталонії (Іспанія) встановлюють на спеціальних підпорах Різдвяне поліно, і до самого свята діти дбайливо вкривають його ковдрами вночі і "підгодовують" днем. А в Різдво поліно переносять в камін і діти б'ють його палицями, щоб з нього посипалися маленькі подаруночки... читати далі >>>

(джерело: сайт "tochka")


Свято чистої душі, морозного ранку і дзеркального снігу - Хрещення. Нехай бризки святої водиці зцілять душу і тіло! Окропіте святістю житло, і наша спільна молитва наповнить любов'ю і радістю всі ваші дні. Щастя та оновлення! Нехай ваше життя стане світлішим і чистішим!

Водохреща

Свято Водохреща, що відзначається 19 січня, має й іншу назву — Богоявлення. Може виникнути закономірне запитання: чому Богоявленням названий не день народження Ісуса Христа, а саме цей день. Відповідь проста: справжній день не той, у який Христос народився, а той, у який він хрестився й освятив воду. Святкувати Богоявлення християни почали ще з апостольських часів. Збереглося свідчення святителя Климента Олександрійського від II століття про нічне пильнування, яке вчиняється перед святом Водохреща Господнього. Починаючи з III століття, Григорій Чудотворець, мученик Іполит і всі великі отці Церкви проводили в день свята особливі розмови з паствою, у яких роз’яснювали його зміст... читати далі >>> 

(джерело: сайт "Ближче до Бога")

Опис події у Біблії

Із Хрещенням Господнім за розповіддю у Євангеліях, пов'язують хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на Йордані там, де знаходиться давня місцевість «Віфавара». Слухаючи Предтечу народ постійно перебував у чеканні. Багатьом було відомо, що Збавитель тривалий час перебуває невпізнаним, тому слова Івана: «Він стоїть серед вас» заставили серця прискорено битися. І в цей час серед юрби на березі з'явився Чоловік з Назарету. Ісус опинився між грішниками. Він разом з всіма готувався прийняти хрещення від Івана. Ніхто не знав його навіть сам Іван, але мав якесь передчуття. Голос Святого Духадав йому пізнати хто був Месія. Коли Іван підійшов до води, всіх вразили дивні слова звернені до Галилеянина : «Я повинен хреститися від Тебе і чи Тобі йти до мене?»... читати далі >>>

(джерело: Вікіпедія)
19 січня - Водохреща або Йордан

Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, тому воно збігається зі святом Богоявлення. Однак, ці свята слід розрізняти. Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані... читати далі >>>

(джерело: сайт "Українські традиції")

Традиції та вірування на Водохреща (Йордан)

За кілька днів до Водохреща, або ж увечері 18 січня, молодь у давнину йшла до водойми й там парубкивирубували з криги хреста «Йордана», виймали його і ставили поруч з ополонкою та обливали червоним буряковим соком і прикрашали ялиновими гілочками. 19-того січня до річки на посвяття йшли старі і малі. Це двонадесяте свято було встановлене на згадку про чудесне Богоявлення Пресвятої Трійці на р. Йордан, де проповідував та охрещував пророк і предтеча Іоанн Хреститель. Саме сюди прийшов Ісус Христос, коли йому виповнилося 30 років. Тоді Іоанн сказав: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!» Охрестившись, Ісус вийшов із священних вод р. Йордан. І тоді розкрилися небеса. Святий Дух в образі голуба зійшов на Ісуса Христа, а голос з неба промовив: «Це є Син мій улюблений. У Ньому Моє благовоління». Так була явлена Пресвята Трійця: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий... читати далі >>>
(джерело: світоглядний портал "Рідна країна")



Якого числа потрібно купатися на Водохреща 2017?

Для багатьох невоцерковлених людей Хрещення – це лише освячення води і купання в ополонці. Частково це дійсно так, адже купатися в ополонці приходить у цей день з кожним роком все більше людей віруючих і не визначилися, хрещених і атеїстів, загартованих і бояться холоду, здорових і хворих. Занурившись в крижану січневу воду з ополонки всі виходять щасливими, натхненними, зігрітими. Бо, кажуть, на Водохрещення вода в ополонці “тепла”. Цей християнський православний свято відноситься до постійних дванадесяті свята і відзначається кожен рік в один і той же день – 19 січня. І в 2017 році на питання, хрещення 2017 року будь числа купатися, відповідь залишається незмінним – 19 січня. Насправді, купання починається ввечері 18 січня. Одразу після вечірньої служби батюшка разом з приходом відправляється в хресний хід до водойми, щоб освятити воду. В ніч з 18 на 19 січня вода у всіх річках, озерах, морях змінюється в структурі, наповнюється Духом святості, стає Хрещенської... читати далі >>>

(джерело: сайт "Корисні поради")




19 січня - Водохреща або Йордан  (народні прикмети)


Якщо на Водохреща дерева вкриваються інеєм - весною того самого дня тижня треба сіяти озиму пшеницю, врожай буде багатим. Якщо на Водохрещу день ясний – хліба будуть чисті, а якщо похмурий – буде у хлібі багато "сажки". Йде лапатий сніг – на врожай. Якщо зоряна ніч – вродяться горіхи і ягоди. Коли на Водохреща риба табунами ходить - на рої добре. Коли на Водохрещі випав повний місяць - бути великій воді. Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході - добре вродить жито, на півдні - просо, на півночі - гречка. Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай. На Богоявлення сніг іде - до урожаю, ясний день - до неврожаю. Вірили, якщо, йдучи на Йордан, пролетять поперед хоругв горобці, то велика смерть на дітей, граки - на молодь, а гуси - на літніх... читати далі >>>
(джерело: телеканал "Рівне1")